Конспект уроку української літератури .Позакласне читання



Конспект уроку  української літератури( 7  клас )                                                        
Учитель  Досяк С. П.

Тема уроку. А ми тую славу козацькую повік не забудем !
                      Андрій Чайковський  «Побратими» - І частина роману «Сагайдачний»

Мета уроку  
навчальна:
•поглиблювати відомості про життя та творчість Андрія Чайковського;
•поглиблювати знання  про  найвидатніших діячів рідного краю ;
•формувати в дітей самостійне судження, вчити їх давати об'єктивну характеристику героям,
художнім образам і явищам;
•виробляти вміння узагальнювати, систематизувати знання та робити висновки;
•виробляти особистісне ставлення до літератури , розвивати вміння висловлювати свої думки
про автора твору, героїв, художні образи;
розвиваюча :
•розвивати логічне та образне мислення, культуру мовлення та читання;
•розвивати вміння переказувати, стежити за чіткістю та логічністю відповідей , висловлювати
свої враження  відносно  почутого, побаченого;
виховна:
•виховувати повагу  до народних традицій українців, за якими споконвіку жили наші предки ;
•формувати історичну пам'ять, плекати природне почуття національної гордості;
•прищеплювати повагу до видатних людей рідного краю, їхнього внеску в національно
визвольну боротьбу;
•прищеплювати високі естетичні смаки, виховувати почуття прекрасного, вміння
насолоджуватися художнім твором.
  Наочні посібники : портрет письменника ,світлини із зображенням  Андрія Чайковського ,текст твору в електронному вигляді,  збірки  творів, індивідуальні картки для учнів,  асоціативна таблиця «Дерево козацької слави», таблиця „Килим очікувань”, зображення краєвидів рідного села, виставка творів українських письменників; презентація.
Тип уроку : урок позакласного читання з використанням комп’ютерних технологій.
Очікувані результати: вміти висловлювати власні думки ,своє ставлення до персонажів твору, узагальнювати , робити  висновки , усвідомлювати загальнолюдські  цінності моралі , які  виховують   патріота рідного краю.

                        Хід уроку
                                                        Без минулого немає майбутнього славного.
                                                                                                                           О. Довженко
І. Організаційний момент
1. Привітання       (Звучить козацький марш.)
  -Вітаю Вас на   уроці позакласного читання . Сьогодні у нас гості ,тож привітаємо і  їх.
  - Вітаємо вас у Кульчицях, на батьківщині славного гетьмана Сагайдачного
Вітаєм щиро всіх , хто небайдужий,
хто  відкриває серце для краси ,
Для кого рідне слово - диво-ружа.
Котру леліять треба й берегти.
Для кого звичай –не старезна скриня,
Яку виносять тільки напоказ,
А доля України тополина
І власного життя дороговказ.
        2.   З’ясування  емоційного стану ,  готовності учнів до уроку  ( технологія  „ Смайл уроку ”).
-Який у вас настрій ? Чи готові ви до уроку ? Прошу обрати "Смайл уроку"
-Бажаю всім  гарного настрою, легкого засвоєння теми.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
1. Оголошення теми уроку  
         -Кожен куточок нашої країни має свою неповторну красу. Та не лише красою славиться Україна!
Кожен край народжує свого письменника , сподіваючись виявити себе через його слово… Шуми лісів, шелест трав, лопотіння дощів настроюють його слух; глибини блакиті, пронизуючи весняну просінь, розкрилюють зір; запах ріллі та стерні сповнює його серце теплим спогадом і добротою. Рідна земля виколисує та виховує свого співця. Таким співцем , що оспівав постать славного  гетьмана –нашого земляка, був Андрій Чайковський .
Ми сьогодні здійснимо віртуальну  мандрівку у просторі і часі , обговоримо І частину роману „Сагайдачний” „Побратими”, згадаймо ті далекі, але славні  для України часи, коли козацька звитяга гриміла, а лицарські чесноти та оборона краю були обов’язком кожного.
2. Запис теми в зошитах.
-Тема сьогоднішнього уроку „ А ми тую славу козацькую повік не забудем !”Прошу записати у зошит тему уроку.
 Напередодні уроку  кожен отримав індивідуальне завдання і матиме змогу висвітлити його з точки зору сучасного чи минулого покоління. Клас поділено на дві групи  «Школа козаччини » і  «Школа майбутнього» , у кожній групі  є керівники та експерти , завдання яких визначити найактивнішого учня на уроці.
3. Усвідомлення  особистих очікувань від уроку.( Технологія «Килим очікувань»)
- Щоразу , йдучи на урок, ви окреслюєте для себе коло завдань , які прагнете вирішити. Ознайомтесь із запропонованими цілями і доповніть їх власними варіантами  .
Створимо  «Килим очікувань»
                                        Учні повинні знати :
·  Цікаві епізоди з життя Андрія Чайковського.
·  Зміст  І частини роману „Сагайдачний” „Побратими”
·  Імена головного та другорядних героїв твору
·  Найбільш вражаючі епізоди твору
·  Тему і основну думку твору
                                        Учні повинні вміти
·  Розповідати про письменника
·  Виділяти риси характеру Петра і Марка
·  Коментувати свої відповіді
·  Висловлювати своє ставлення до зображуваного в оповіданні
·  Усвідомлювати найважливіші цінності моралі ,що виховують патріотів рідної землі
·  Оцінювати результати своєї роботи і однокласників
·  Робити узагальнення
                                          Приблизні відповіді учнів :
  1. – Прагну поглибити знання про творчість Андрія Чайковського .
  2. -  Прагну  давати об'єктивну характеристику героям художнього твору
  3. – Буду підтверджувати свою відповідь прикладами з тексту .
  4. – Постараюсь робити висновки й узагальнення
  5. -  Висловлюватиму своє ставлення до героїв твору .
  6. – Продемонструю акторські здібності
  7. - Спробую себе у ролі письменника
  8. – Об’єктивно оцінюватиму  роботу однокласників.
  9.-  Запропоную вашій увазі власний фанфік
-  Побажаю всім козацької наснаги , кмітливості і мудрості.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
1.Аналіз епіграфа уроку
    З давніх - давен  людям відоме „ дерево життя” та «дерево роду» , у якому переплелись звичаї та моральні цінності.На цьому дереві кожен має свою гілочку ,на якій ростуть три листочки.  Перший листочок -  символ минулого часу , другий – сучасного, а третій – майбутнього . Зображення „дерева життя” зустрічається на каменях далеких часів і свідчить , що люди ще в сиву давнину знали про нерозривний зв’язок минулого , сучасного й майбутнього. Як це розуміти ? А так, що навколишнє – це наслідки минулих подій. А в тому , що відбувається зараз , народжується майбутнє.    Ми повинні глибоко усвідомити слова Олександра Довженка , які ми взяли епіграфом до нашого уроку „ Без минулого немає майбутнього славного.”
2. Запис у зошитах  епіграфа  уроку
-Прошу  записати епіграф  у зошит .
      У минулому українського народу було неповторне явище – Запорізька Січ, де жили легендарні лицарі - запорізькі козаки. Вони мужньо боронили рідну землю від ворогів. Світ знає про їхню військову доблесть та високу освіченість. Т.Г.Шевченко, 200-ліття від дня народження якого ми будемо святкувати  ,про них  писав  :
…Було колись - в Україні
Ревіли гармати;
Було колись - запорожці
Вміли панувати.
Панували, добували
І славу, і волю...
     3. Мотивація навчальнлї діяльності
-Щоб правильно орієнтуватися  в житті , щоб бути  освіченою людиною , треба вивчати минуле свого народу , його історію.
      4. Асоціативний кущ до слова Сагайдачний.Дерево «Козацької слави»
-Перед вами дерево «Козацької слави» У кожного з вас на парті знаходяться дубові листочки , прошу  записати , з чим у вашій уяві асоціюється слово Сагайдачний.
(Приблизні відповіді : Запорізька Січ , козаки, Кульчиці , слава, сміливість , булава, роман А.Чайковського, пам’ятник , музей у рідному селі, гетьмани, влада )
 -Розмістіть  свій листочок на дереві  , думаю що ви сьогодні розкриєте всі ці асоціації у своїх відповідях.
- Як ви думаєте , чому ми обрали саме дубовий листочок?
( Приблизна відповідь : Дуб – символізує стійкість , міцність , це символ незнищенності , безсмертя народу. Його зображення є майже на всіх відомих  картинах „Козак Мамай” , що оспівують козацьку славу , тому й асоціюється  це зображення із словом Сагайдачний )
ІV. Актуалізація опорних знань
1. Емоційно насичене вступне слово-огляд.
 Козаччина – це не день учорашній, а давнина відділена великим проміжком часу, який і перевіряє нашу історичну пам’ять. Сьогодні ми з вами маємо найбільший скарб – вільну, незалежну, самостійну Україну. І дуже хочеться звернутися до слів Івана Огієнка, з яким дружив і листувався Чайковський ,     : „ Бережи своє рідне, бережи, щоб не виродитися, щоб не забути народу, з якого ти вийшов. Бережіть свою віру, звичаї, свою мову, і тим збережете національну істоту свою.” Цими словами можна охарактеризувати життєве кредо  Андрія  Чайковського , самобутня творчість якого повертається із забуття у безсмертя  
   2. Уведення учнів у світ митця , рольова гра «Прес-конференція»(розповідь учнів про життя автора та його твір).
- Пропоную провести прес-конференцію: «Творчість Андрія Чайковського» . Запрошую ведучу
-    Ведучий - Я -.......- ведучий передачі  «Це твоя Україна» запрошую вас , шановні, до співпраці ,щирої розмови про Андрія Чайковського
Дослідник -літературознавець Ми серйозно готувались до зустрічі з вами й намагатимемось у ході розмови давати грунтовні відповіді на ваші запитання
Дослідник -краєзнавець
- Щоб більше дізнатись про життя і творчість Андрія Чайковського я , як представник музею „Бойківщина”, пропоную вам відвідати наш музей .  Саме тут   можна почути захоплюючу розповідь про письменника Андрія Яковича Чайковського  і переглянути ряд світлин. Перед музеєм  „Бойківщина"у Самборі  на площі А. Чайковського 24 серпня 1994р. відкрито пам’ятник письменнику . Кам’яна скульптура роботи   Петра  Дзиндри .
Представник ЗМІ - Кореспондент шкільної газети «Велика перерва плюс».Скажіть ,будь ласка, що впливало на розвиток творчості письменника? Дякую
Дослідник -краєзнавець
    Андрій Чайковський  рано осиротів і виховувався у своїх родичів у селі Гординя. Зростав він серед людей працьовитих і співучих , жадібно вбирав у себе казки , легенди , оповіді про минулі часи , прислухався до пісень. Про своє дитинство і вдачу письменник писав у автобіографії  :”У мене від дитинства була мрійлива , вразлива , поетична вдача. Де б я не ішов – усе мої думки літають кудись у безвість , мені все бажається чогось незвичного” .
Дослідник -історик
      Хочу доповнити відповідь свого колеги.   Впродовж 1869-1877 років навчався у Самбірській гімназії . Тут відчув, які мізерні його знання української мови та літератури. Роздобути твори українських письменників , праці з історії України у Самборі було нелегко . Лише у 5 класі вперше побачив „Кобзар” . До гімназистів-українців учителі ставилися упереджено, а мову українську та літературу зневажали. Тому Чайковський з друзями організували таємний український гурток. Його зацікавило історичне минуле України, пробує писати. Незабутньою подією стала зустріч у січні 1875 року з Іваном Франком.
Представник  ЗМІ    Тележурналіст каналу «Інтер». Хотілося б почути дещо про тематику творів А.Чайковського
Дослідник -літературознавець 
  - Літературна діяльність письменника розпочалась у 1888році , коли у народовській газеті „Діло” з’явилися його статті. Андрій Чайковський швидко здобув славу всеукраїнського письменника. Він глибоко знав сучасне йому життя і написав низку творів з життя так званої „ходачкової” шляхти , які принесли йому велику популярність це „Олюнька” , „В чужім гнізді” , „Малолітній” , „ З ласки родини”.
Не тільки твори селянської тематики , повісті про інтелігенцію , а й численні твори на історичну тематику були підготовчою роботою до написання історичного роману „Сагайдачний”.
Серед творів написаних на матеріалі історії козаччини „Козацька помста”, „На уходах” , повість , яку ми вивчали, „За сестрою” , „З татарської неволі” , „Богданко”. Колись ці твори були забороненими , бо пробуджували національну свідомість , а сьогодні видаються і ми маємо змогу їх прочитати . Деякі з них на нашій виставці , рекомендую прочитати .
Представник ЗМІ
     Представник газети «Самбірщина». Кінець 19початок 20 століття у Західній Україні слід характеризувати як добу національного відродження. Саме на той час припадає діяльність цілої кагорти видатних самбірчан , виплеканих просвітою, саме вони були інтелектуальною і патріотичною силою , що активно включилися у творення української державності. Яку роль відіграє  Чайковський?
Дослідник-історик    
    -Дякую, зрозумів ваше питання .  На початку Першої світової війни Чайковський організовує легіон українського Січового стрілецтва в Самборі. З листопада 1918 року по травень 1919року Андрій Чайковський обіймав посаду повітового комісара ЗУНР у Самборі.  Він очолював  українську адміністрацію в Самбірському повіті. Саме тому на пл.Ринок, 1 (Ратуша). 2 червня 1991р. відкрито таблицю  з барельєфом письменника Андрія Чайковського. Опинившись в Коломиї  пригнічений ліквідацією ЗУНР Чайковський продовжує просвітницьку діяльність , захищає українців від польської окупаційної влади , займається адвокатською справою, більшість судів виграє .
-Представник ЗМІ  Будьте ласкаві ,у мене ще одне запитання . Що вам відомо про історію написання роману «Сагайдачний"
Дослідник -літературознавець 
- Новим пам’ятником творчості письменника був художньо-історичний жанр. Сам Чайковський писав: „ Я поклав за ціль свого життя переповісти нашу історію з козацького періоду і тим заповнити цю прогалини в нашій літературі. До того часу мало хто за це брався”. Опрацювання величезного архівного матеріалу з доби козаччини дало можливість написати роман „Сагайдачний” .
Над романом Чайковський працював майже 20 років. Перші три частини рукопису загинули під час Першої світової війни. Письменник відновив роботу над твором і у 1918році видав першу частину під назвою „Побратими”, а у 1929 та 1932 побачили світ дві частини під назвою „До слави”.
Мріяв Чайковський видати 4 і 5 частини під назвою „Гетьман” та вони так світу і не побачили. Існує припущення , що загубились з вини родини, якій інколи доводилося рятувати себе , а не книжку. У 1929 році за повість „До слави” – друга частина «Сагайдачного» -польський уряд притягує Чайковського до судової відповідальності , інкримінуючи йому заклик до непокори польським властям.
           Ведучий    Дякую .Надамо слово нашим рекламним агентам.
3. Реклама прочитаного твору
1-ий учень.( у музеї))
 Вас цікавить наше минуле? Ви хотіли б відчути зв'язок зі славним козацвом? Подати йому руку через простір і час? Ви прагнете дізнатись про славного гетмана України ? Якщо так — завітайте у музей Сагайдачного , та прочитайте книгу Андрія Чайковського «Сагайдачний".
3-ій учень. ( у бібліотеці)
Завжди цікаво дізнаватися про дитинство та юність видатних людей, коли починали виявлятися їхні надзвичайні здібності. В історичному романі «Сагайдачний» Андрія Чайковського розповідається про основні події життя великого гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Залишившись рано сиротою, він виховувався в родині Жмайлів. У цих добрих людей був син Марко такого ж віку. Ви хочите знати , що відбувається дальще! Прочитайте І частину  роману  «Сагайдачний»«Побратими»!
2-ий учень( біля памятника)
Вам не байдужа історія рідного села . Ви поціновувач козаччини!Тоді  роман Андрія Чайковського «Сагайдачний» саме для вас. Ви полините   на початок 17 століття у славне село Кульчиці . І разам з його героями  помандруєте на Запорізьку Січ
           Ведучий    Слово надамо соціологам
4. Соціологічні дослідження учнів
          Соціологи
       1. Ми провели соціологічне дослідження у школі серед учнів та педагогів , а також серед друзів , батьків та знайомих
       2. Ми намогались дізнатися , чи знають вони , хто і які твори написав про Сагайдачного.
       1. Відповіді було узагальнено і сьогодні ми їх оприлюднимо.
       2. Учнів опитано-68 учнів  , педагогів-18 . Знайомих -75 , батьків 35 .
       1. У процентному відношенні лише 32% учнів, 64% батьків, 35%-знайомих,89%-вчителів   назвали роман «Сагайдачний», серед педагогів 85% називали інші твори у яких описана героїчна  постать Сагайдачного  – Зінаїди Тулуб «Тигролови». Данила Мордовця «Сагайдачний» ,Осипа Маковея «Ярошенко» ,Адріана Кащенка «Про гетьмана Сагайдачного»
     2. Серед учнів 87% знають народну пісню «Гей там на горі , женці жнуть», у якій співається про славного гетьмана
      1. Ми і надалі проводитимемо соціологічні опитування і рекомендуватимемо прочитати твори А.Чайковського, Данила Мордовця, Зінаїди Тулуб
           Ведучий   Шановне товариство , робота прес-конференції завершена.Дозвольте подякувати учасникам за плідну і серйозну роботу, режисерам за підготовку слайдів
5. Усна рефлексія
-   Які думки відносно почутого виникли у вас ?
а) Я дізнався  ...( що Чайковський був не лише письменником а й відомим політиком того часу) 
б)Я зрозумів... (наскільки великим було бажання Чайковського донести людям славу Сагайдачного
в) Я відчув ...( наскільки щиро переймався Чайковський долею свого рідного краю.)
V.  Вивчення і систематизація нового матеріалу .
1. Характеристика автора за портретом .
Особою Сагайдачного письменник зацікавився ще й тому , що той вийшов з так званої ходачкової шляхти , як і сам автор. Так називали селян , які за участь у походах проти турків одержали від польського короля шляхетські привілеї.
У своєму вірші „Неювілейна посвята Андрію Чайковському” поетеса із Дублян Люба Праць пише:
Все даленіє за серпанком часу ,
І зриміше на відстані усе .
Там , за межею , де нема вже спасу ,
Минуле тіні золоті пасе.
    Погляньте на портрет письменника - обличчя красиве, натхненне, з довгими козацькими вусами, високим , поораним роками чолом , ледь примруженими мудрими очима. Весь обрис свідчить про титанічну натуру , сповнену сили волі , завзятості , енергії , витримки , але ,водночас , добру і душевну людину.
 Таким він був у житті. Чайковський  вмів тонко і болісно відчувати людську долю, його гостро ранить несправедливість, він не був пасивним спостерігачем , прагнув через свої твори виховати у читача почуття щирості , людської справедливості .
2. Усна рефлексія ( технологія „Мікрофон” )
  -  Чи цікавою для вас була прочитана книга ?Якими були ваші перші враження ?Розкажіть передаючи мікрофон.Починайте свою розповідь словами , що на плакаті
( Плакат : Мені сподобалось... Мене вразив епізод  .... Мене зацікавила розповідь про...Мене розвеселив уривок ...Я запам’ятав ....Я дізнався...Цікаво було читати про...Я із захопленням читала ..)
Ø            Як  владика благословляв хлопців на навчання
Ø            Рятуючи майно від нападу розбишак Петро прив’язав злодія за ноги до воза , це був ватажок банди Карий
Ø            Як вправно володів Марко шаблею , а Петро луком
Ø            Як хлопці вправляючись у стрільбі поставили на огорожі макет турка , а Петро вцілив у голову , в зуб і в око
Ø            Розповідь про Острозьку школу та про життя князя Острозького
Ø            Як в Острозькі школі хлопці стояли один за одним , ніколи не видавали викладачам того , хто провинився , не жалілися.
Ø            Вразило , як могли сильно покарати :Марко нібито розбив вікно , караючи його ледь не забили до смерті . Петро доглядав його, не ходив на заняття , вчителі сприйняли це як бунт , хотіли придобрити їх червінцями , та відповідь була –ми шляхтичі , горді
Ø            Хлопці ,втікаючи , заховались у хаті мірошника , сиділи 3 доби , не боялись зграй вовків
Ø            Розповідь діда Ониська про Січ , зимівник , про характерника Артема Погожого , якого як не в’язали мотузками , а виявилось , що прив’язали цапа.
Ø            Ідучи із зимівника на Січ у Марка згинув кінь , та Петро на плечах доніс хворого побратима
Ø            Про село  Чубівку , про Івана Чуба , який завів звичаї такі як на Січі
Ø            Як Петро чудово грав на бандурі , мав чудесний голос , а ще вмів жартувати. Його розповідь про сніг , що випав вище Самбірської ратуші. А до вершка  ратуші прив’язали коня
Ø            Як Петро пішов на лови кабана з луком і  був поранений
Ø            Як собаки Лиско і Султанка врятували осавулу Касяна ,під час нападу татар
Ø            Як рятуючись від нападу татар Петро зумів витягти гармату і не розгубився , а вправно командував, а Марко відсунув загату , щоб вода заповнила рів і перекрила дорогу туркам до Чубової редути
Ø            Як Петро спланував побудувати біля Чубової  редути слободу , щоб там могли жити люди, врятовані від татар
Ø            Як старанно охороняв Петро таємницю діда Касяна ( він бавив дітей у стодолі , щоб ніхто не знав , діти нагадували його власних , яких маленькими зарубали під час нападу турки)
Ø            Як при під’їзді до Січі поранили татарина , та Петро не добив його , а прев’язав рану , був доброю людиною , Татарин за це попередив про похід турків.)
3. Відомості з теорії літератури
3.1.Слово  вчителя
-  Я бачу , що  ви прочитали твір. Перша частина роману  є експозицією до твору , бо знайомить з часом , місцем подій , персонажами.  Та ще сам автор називав кожну частину роману повістями .
3.2.  Робота з літературознавчим словничком
- Як ви вважаєте, чи можна назвати І частину роману „Сагайдачний” „Побратими” історико-героїчною повістю? Давайте заглянемо до літературознавчого словника і пригадаємо, що таке історична  повість.
C:\Documents and Settings\Администратор\Мои документы\Мои рисунки\Million_Dollar_Smilies.jpg
- Історична повість – епічний прозовий твір , сюжет якого побудований на історичному матеріалі. Тут широко представлені важливі події , видатні діячі минувшини  , наявні  імена історичних героїв, давні географічні назви , описи старовинних звичаїв , уживання історизмів і архаїзмів.
- Які риси повинні бути притаманні повісті , щоб ми могли визначити її як героїчну ?
Героїчне – це те  , що викликає захоплення , радість , повагу. Головний герой такого твору виявляє мужність , весь твір сповнений патріотичними мотивами.
4.     Творча майстерня. Фанфік .
- Дотримуючись жанру історико-героїчної повісті , що  ви змінили у творі  пишучи фанфік
v             Коли ми вивчали твір Івана Франка «Захар Беркут» мене вразив пролог, у якому автор характеризує час , у якому живе. Тому я написав пролог до твору «Побратими».
Кожен край, його земля і небеса, сонце і води, ліси і трави, що на тій землі виростають і тими водами напуваються, мають свою неповторну красу, вдачу і долю. Рідний край... Починається він від батьківського порогу, стежини, тополі стрункої біля воріт, із барвінку, який ніжно стелиться в садочку. А ще з прадавніх коренів твого роду.  
Мальовниче село Кульчиці – давній осередок українського духута лицарських традицій. Серед золото-багряних садів величаво красуються будинки. Багато мешканців ще й досі пишаються своїм шляхетським походженням. Кульчичани   розповідають приїжджим ,  що старезні липи , які ростуть на валах  біля церкви Святих Флора і Лавра  посаджені ще гетьманом Сагайдачним .  У нашому селі донині вирує дух козацтва.
v             Я по іншому підійшов до рішення цього завдання
       Так хочеться іноді зазирнути в майбутнє… Проте навіть могутній людський розум та вмілі руки досі не створили машину часу, за допомогою якої можна бу­ло б здійснити найбажанішу подорож.  Хочу щоб у майбутньому моя Батьківщина була  розвиненою державою, якою керують мудрі й небайдужі люди.
       Проте думкою лину у давнину...  Буремне 17 століття. Над Україною нависла смертельна небезпека. Орди турків і татар вогняним смерчем нападають на українські міста і села, вбиваючи , плюндруючита виводячи в ясир тисячі людей.  З іншого  боку шляхетська Польща , яка окупувала Україну, посилює утиски,фізично і духовно  знищуючи народ.
       Єдиною силою , яка ще захищає народ стає козацтво , політично розрізнене воно не може протистояти . Проте історія завжди знаходить людей , які здатні організувати народ  стати на захист своєї держави. Такою людиною був Петро Сагайдачний .
-Хто обрав інший жанр для написання фанфіка
v             Я написав фанфік у віршованій формі . Ось послухайте
Серед села на горбочку  маленька хатинка.
Там живе сімя шляхетна -старий батько , ненька.
Повернувся Сагайдачний з Острога додому.
Почав грамоти навчати і забув про втому.
Та почала якась туга  в душу заглядати:
-Чому наша Україна має бідувати?
Має наша Україна  самостійна стати!
Поклонився кульчичанам  і став говорити:
-Вже не будуть наші люди в тумані ходити .
Попрощався з рідним домом, попрощався з татом..
-Ходи , коню вороненький,  будеш моїм братом!
Сів на коня і поїхав з турком воювати,
слова такі залишивши людям розказати:
-Воїн в бою гине за честь Батьківщини,
За честь миру в цілім світі ,за честь України !
v             Я написав фанфік у формі листа
   Напередодні Покрови у домі Жмайлів тихо . Старий Грицько  занедужав , а перед смертю скомпанував такого листа :
     «  Моїм правнукам  , кульчичанам , що в Острозькій школі навчаються , доброго здоров’я, примноження розуму і  слави  дістати від Господа Бога щиро бажаю.Слава Ісусу Христу!
                     Як  Всемилостивий Господь зволить , то вже й не побачу вас, бо старий я і передчуваю свою кончину. Хотілось би ще  зустрітись з вами , бо надто дорогі ви для мене .Та й ціль поставив ще тоді , коли вас владика благословив , що стоятимете за правду , за віру християнську.  Тяжкі часи настають для України , бідує простолюд , нема кому грамоти  й розуму їх навчати . Дасть Бог вивчитесь , не забудьте про рідні Кульчиці .А може на Запоріжжі ви вже ? То не зганьбіть шляхетського роду й   козака старого Жмайла. Просіть в Бога ласки і помочі , будьте щирими і вірними . Вас жде велике завдання перед українським народом та козацтвом  . Хай Господь вас  береже!
                 Дано у Кульчицях , жовтня, в 15 день , літа 1595.
                 Вам , правнуки мої дорогі , Грицько Жмайло-Кульчицький
5. Узагальнення почутого, встановлення закономірностей у виучуваному матеріалі.
- Що розповідає автор про Острозьку школу тих часів ? Єкскурс у минуле здіснить семінарист цієї школи.
      Коли кульчичани потрапили до Острога , то школа існувала вже 10 років та й квіли там науки. Вчили там крім слов’янської мови латинської і грецької , ще математики,філософії, астрономії та риторики.  Початок Острозької школи припадає на рік 1580. До того часу була тут школа нижча, яких багато було на Україні.Острозька школа або «академія» заснована Василем-Костятином була в той час славна на всю Україну. Князь хотів виховати для руської нації і православної віри людей вчених, які б її обороняли. Людей обирав князь, де лише міг. Першим піонером української освіти був Герасим Смотрицький. Другою особою був отець ДемянНаливайко
       Усі бурсаки одягались однаково, чи були вони діти княжих державців , чи міщанські діти . Жили в просторих кімнатах, де посередині стояли довгі столиз лавами, а по боках – лежаки. Кімната заразом була і спальнею і їдальнею і тут всі вчилися. Міщанидуже гордились спудеями . радо приймали на вихідні.
   Послухаймо самих спудеїв. Що вони розкажуть про Петра і Марка.
- Я –Семко , один із бурсаків Острога. Мені довелося помірятись на шаблі з Марком Жмайлом . Бились ми на деревяних шаблях , бо залізної вживати було заборонено. Марко вправно відбивсяі несподівано вибив мені шаблю з рук . і так тричі. Марко розповів, що цієї жмайлівської штуки навчив його столітній дідусь
А побратим йогоПетро – мастак з лука стріляти. Хлопці намалювали вуглем турка , так Петро вцілив прямісінько в ніс , потім у зуб , та ще й в око. Ау  ворону вцілив на лету . сам Северин Наливайко сказав, що лицарі з них будуть.
- Що ви розкажете про сачасну Острозьку академію?
Острозька академія: сучасна освіта — крізь досвід століть Тут можна отримати знання  з таких напрямків  навчання :культура і мистецтво,  політологія і міжнародні відносини , філологія, філософія i релігія  кономіка,  правознавство
У жовтні 2000 року Острозька академія отримала статус національного університету.
- Який географічний діапазон „Побратимів” ? Вкажіть на карті
Дістатись з Кульчиць у такий далекий світ було в тих часах нелегко. У великій валці , добре озброєній за декілька днів добрались до Львова ( у лісах крились розбишаки. Які грабили і вбивали). Подорож зі Львова до Острога  тривала 5 днів , бо настали великі зливи,що попсували всі дороги. Вивчившись в Острозькій школі –вирушили на Запоріжжя.Два роки пробули у Чубовій редуті , тоді відправились на Січ
6.      Інсценізація епізоду з твору , у якому розкривається  поведінка головного героя.

Постійно діюча напруга, яка створена в описах різноманіт­них пригод по дорозі на Січ, заставляє замислитись над тим, якою щирою була душа письменника, адже  в кожній миті його серцебиття  поруч з юними кульчичанами, перед якими відкривається досі незвідана дорога.
Пропонумо   інсценізацію уривка з твору . Ваше завдання вказати , які риси характеру проявив герой твору , і яких неточностей допустились актори .
- Жаль мені цього зимівника, та й старого діда. Ти зважав, що він прощав нас так, як наш дідусь?
- Його благословення піде вслід за нами, - каже Петро, - бо він богобоязливий, праведний чоловік.
- Коли б я почував себе безпечним, я увесь вік звідсіля не рушився б. Так тут гарно жити...
- Добре так жити старому, що вже покінчив зі світом, а молодий не видержав би. Молодого кортить у світ, між людей розуму добути та слави нажити. Старі люде говорять, що те все, за чим люде ганяють, суєта, Молодий, хоч вірить тому, а все ж хоче сам те все збагнути, інакше не може бути. Тепер черга на молодих. Ми призначені до діла, до слави...
Нарешті простогнав Марко:
- Пропали ми, Петре, тут нам остання година, в снігу загинемо.
- Не говори так, Марку! Бог-батько... От краще ми помолимося... Щира молитва із дна моря добуває. Як тяжко було з нами недавно, а дав Бог, що знайшли захист один і другий, знайдемо ще...
- Мені страшно пече рана, - говорив Марко, - Онисько говорив, що тут ніякої оселі близько не буде.
- Не журися, трапиться який-небудь хутір.
Та Петро сам не вірив у те, що говорив. Він говорив на те тільки, щоб свого побратима не тривожити, але й потішити.
- Петре!
- А що?
- Чи ти пам'ятаєш наші Кульчиці?
- Як таке можна забути?
- Я вже там ніколи не буду... - і він зітхнув важко.
- Не говори! У всім воля Божа, не бути тобі, то й мені не бути.
- Я прочуваю мій кінець. Мені привиджується, що це наше кульчицьке оболоння. Ось там стоїть наша стара церковця, під якою твій покійний батько поляг... Гм... Бачу і старого дідуся Грицька: стоїть з образом, як тоді, коли нас прощав... він таки мене кличе, їй-богу!
- Тобі, Марку, так привиджується
- Сам не знаю. А чому тобі не привиджується? Це так перед смертю. Я це знаю. Тіло завмирає, а душа освободжується  і тому бачить таке, якого чоловік здоровий не видить.
- Авжеж, щоб там яка душа не була, а не побачить тут ні Кульчиці , ні оболоння, бо це зі сто миль звідсіля! - жартував собі Петро - Ти, Марку, нездужаєш...
- Тихо! Чуєш? Десь недалеко дзвони дзвонять. Так само дзвонили в самбірській церкві, як приїхав владика на наш екзамен. Ти маєш ще той хрестик?
- Певно, що маю... Владика говорив, що він нас від усякої біди вирятує.
- Але дзвони таки дзвонять, що й не говори.
- Це в тобі так кров ворушиться. Не думай про те, брате, а краще молися до Пречистої, щоб за нами заступилася...
- Молитися буду, щоб Господь гріхи простив, мені вже не жити...
- Марку, не говори небилиць, забороняю тобі це.
- Лиши мене, Петре, тут; мені так страшно спати хочеться. . А ти... Ти втікай звідсіля, бо тут смерть!
- Марку, я старший, мене маєш слухати - говорив твердо Петро
- Не можу далі й кроком рушитися, - говорив Марко, сідаючи в снігу. - Лиши мене тут.
- Не лишу, - говорив завзято Петро, - пропадемо так вкупі, в братніх обіймах, як слід щирим побратимам. Сідай мені на плечі...
- Не хочу... Я останусь тут, а ти втікай.
- Мусиш! Чув? Я приказую!
Він скинув з себе кожух, нагнувся й підсадив на себе Марка, та взяв його попід ноги.
- Держися шиї, та не души, щоб можна було дихати.
7. Проміжна рефлексія вивченого матеріалу.
- Яких неточностей допустились актори ?
- Які риси характеру проявив герой ?
- Як ви думаєте , кого можна назвати побратимом?
- Як тлумачить це слово словник?
ПОБРАТИМ
         8. Робота з текстом „Гронування”
-Підберіть слова з тексту  , які характеризують героїв твору  і формують козацьку звитягу ,запишіть їх на    листках  і прикріпіть до «Дерева козацької слави»
·  На других уповай , а своїми силами роби
·  Не забувайте ніколи , звідкілля ви вийшли
·  Щоб лицарем бути , треба змалку до того заправлятися
·  Не вільно закопувати даного Господом талану
·  Побратимстово-річ свята
·  Щира молитва із дна моря добуває
·  Не корись нікому , хіба Богу та українському народові
9. Сприйняття й осмислення  композиційної будови, жанрово-стильової манери письма.
9. 1 . Пошук відповідей на запитання учнів і проблемні питання, поставлені у творі.
         Змагання між групами
- Дуже мені хочеться перевірити, наскільки уважно ви прочитали текст  .Нумо, покажіть свої знання і спритність. Проведемо змагання . Пропоную з кожної групи  запропонувати найкмітливішого. Завдання - дати правильну відповідь на  шість питань , які ви підготували для суперників.
1 група питань
v     У якому році відбуваються події описані на початку твору ?
( напередодні свята апостолів Петра і Павла 1590 року)
v     Кого придумали ставити на сторожі школи , щоб бурсаки не втікали з бурси ?
( самих спудеїв , бо вони поважали один одного і ніколи б не видали друзів)
v     Що найбільше здивувало кульчичан в Острозі ?
 ( бій годинника з музикою , бо такого вони не бачили)
v     Що забули взяти хлопці вирушаючи на Запоріжжя ?
 ( харчі )
v     У яку пору року хлопці вирушили на Запоріжжя ?
( Зимою )
v     Яку страву на вечерю зварив Петро у мірошниковій хаті ?
 ( куліш)
2  група питань
v     З якою метою зайшли хлопці до старого вірменина Аслана ?
 ( купити козацький одяг , бо у бурсаків були однакові сині жупани , купити зброю і коня , щоб вирушити на Запоріжжя)
v     Що  подарував князь Петрові після підписання миру з Косинським ?
( сріблом кований лук, 30 київських стріл , за 10 таких стріл давали кримці один човен солі )
v     Що подарував владика хлопцям ?
 ( хрестики)
v     У чому носив стріли Петро ?
 ( у сагайдаку )
v     Як даскал хотів задобрити Марка після побоїв ?
 ( всунув йому під подушку червінці )
v     Хто врятував Касяна від татар , що закинули йому петлю на шию під час нападу на Чубову редуту ?
(  собаки Султанка і Лиско )
      9.2.  Вікторина « Заморочки з шапки»



            Як козакам під час обіду кухар черпав кожному великою варехою страву , так ми оберемо з кожної групи «кухаря», який з козацької шапки дістане завдання для своєї команди . І наповнимо козацьку шапку  папірцями, на яких записані цитати  із І частини роману „ Сагайдачний” , які ви приготували вдома , вам треба  за описом відгадати героя твору .
Ø                       ........був собою замітний чолов'яга. Середнього росту, кремезний і плечистий дідуган, з білим як молоко волоссям, з довгими сивими вусами. Найстарші люде говорили, що йому минуло вже сто років. На світ дивився весело сивими очима.
(Грицько Жмайло-Кульчицький)
Ø                       Це сирота. Батько поліг, як ми відбивалися від татар у Кульчицях, маму вбили теж. Трилітнього сироту взяв по присуду громади мій унук Степан Жмайло.
 (про Петра Сагайдачного )
Ø                       Козак був кремезний, гарний мужчина. Лице гарне, обгоріле від сонця, чорний вус. На ньому багатий оксамитний кунтуш і сап'янові червоні чоботи.
( Северин Наливайко.)
Ø                       Той був м'якшої вдачі. Критично не вмів на світ дивитися, брав річ так, як вона йому зверху показувалася, а глибше не вмів міркувати.
( Марко Жмайло )
Ø                        ….чоловік п'ятдесяти років, невеликого росту і кремезний , довгі роки працював і думав над тим, як свою редуту зробити не здобутою .
( Іван Чуб )
Ø      ....  ти будеш перший лучник, а ти - перший на шаблі.... Ростіть, хлопці, на славу України.
( про Марка і Петра)
Ø                       Бував на Запорожжі, з козаками на турка ходив походами. Крим мене знає, побував я і в тяжкій неволі бусурменській...Як будете на Січі, то поспитайте старих січових дідів
(за Ониська Печеного... )
Ø                       ...мав таку вдачу, що коли що раз задумав і обміркував, то мусив перевести в діло, щоб не знати які перепони стрінув на дорозі. Так було й тепер. Сказав слово сотникові, що заснує слободу, і на це видавав усю свою енергію
( Петро Сагайдачний )
Ø                       Сотник зробив його осавулом тому, що знав козацький звичай, як "Отче наш". Розумів добре всі козацькі й татарські хитрощі й провадив усюди порядок, як у годиннику.
(осавул, Касян Байбуза.)
 9.3.   «Заморочки з шапки»  Конкурс „Хто сказав”
·  Бог, церква, народ - вітчина наша. За ті три речі не жаль життя покласти.
( Отець Дем’ян Наливайко)
·  Не варто жити на світі, де живуть такі злобні люде, що на неправду хрест цілують.
( Марко Жмайло )
·  Хлопці, вчіться, слухайте старших, не зробіть сорому нашому шляхетському родові.
( Степан Жмайло )
·  щоби лицарем бути, треба змалку до того заправлятися.
( Северин Наливайко )
·  Побратимство - свята річ.
 ( Дем’ян Наливайко)
·  А пам'ятайте ще й притчу господню, що не вільно закопувати даного Господом талану, бо треба за таке марнотратство тяжко відпокутувати.
( Дем’ян Наливайко)
·  Лише козацтво. Це сила, це душа і кров українського народу.
( Отець Дем’ян Наливайко)
·  Ми - побратими. Ще під кульчицькою церквою не раз визнавали собі, що один одного в ніякій пригоді не покине. Коли загибати, то обидвом  враз. Тут нічого говорити більше.
(Петро Сагайдачний)
VІ.  Узагальнення  теми уроку
1. Методом „ Прес”  зробити висновок .
- Аналізуючи сказане зробіть висновок :  яка тема , ідея твору.
Тема твору – це те , про що розповідається у творі , отже тема даного твору - відтворення  панорами життя людей у кінці  16   – початку 17 століття, суспільних відносин  , адже перед нами життя збіднілої шляхти, діяльність князя Острозького, перші народні повстання , страшні картини поневолення  татарськими загарбниками українського народу;а також зображення юнацьких років життя Сагайдачного і Марка Жмайла..
      Ідея твору – це основна думка у творі ,я вважаю що ідея даного твору це уславлення козаків-оборонців рідної землі, самопожертви в ім’я козацького побратимства , освяченого традицією , клятвою , звичаєм, духовністю , відтворення  ідеалу справжнього патріота – Петра Сагайдачного , борця за національне визволення українського народу, виховання почуття дружби , щирості людських взаємин.
  2 . Самоаналіз і самоусвідомлення рівня збагачення власного ментального досвіду (творча рефлексія ).
 Вільне письмо, сенкан . Хто для мене Сагайдачний ?
- А зараз проявіть свою творчість . Я пропоную написати сенкан , або вдатись до вільного письма відповідаючи на питання : « Хто для мене Сагайдачний ?»
VІІ. Підсумок уроку .
1.Усна рефлексія
    - Чи справдились ваші очікування від уроку
                              - На сьогоднішньому уроці я дізнався ...
                              -  Для мене найцікавішим було  ...
                              -  Після уроку я зможу  ...
         2. Рекомендації для самостійного читання творів. Ознайомлення із виставкою творів про Сагайдачного
VІІІ     Визначення найактивнішого учня на уроці. Самооцінювання   учнів
1.Самооцінювання
- Заповніть листок самооцінювання. Підсумковий бал я оголошу на наступному уроці
                 Лист самооцінювання
Прізвище, ім’я ____________________   Оцінка ____
Оцініть себе за такими критеріями:
1. Ви брали активну участь у роботі класу ________
2. Ви вносили вдалі пропозиції _________________
3. Ви висловлювали власні думки _______________
4. Ви надавали підтримку іншим учням __________
5. Ви підготували до уроку цікавий матеріал ______
6. Ви брали активну участь у роботі групи ________
Оцінювання товариша по парті  за такими ж критеріями:
прізвище та ім’я учня__________________________
                Оцінка _____
                Підсумковий бал учителя ______________
2. Нагородження ( козацька грамота і пам'ятки учасникам уроку )
               Нагородження груп   «Школа козаччини » і  «Школа майбутнього» за активну участь над проектом «А ми тую славу козацькую повік не забудем! » . Для найактивнішого учня – медаль із зображенням ювілейної монети.
                   Формулювання   правила українського вихованця
1.Будь свідомим громадянином України, гордим, що ти українець.
2.Поважай і люби свій народ, свою землю, історію та культуру.
3. Шануй пам’ять предків і тих, хто впав у боротьбі за волю України.
4. Виховуй себе ввічливим, культурним, грамотним і сильним.
5. Підтримуй українські звичаї і традиції своєю участю у них.
6. Гідно поводь себе у громадських містах, на вулиці, не забувай, що ти представник української нації.
7. Будь впевнений: мати і Україна – то найсвятіші слова.
ІХ   Домашнє   завдання.
І група  . Написати лист – звернення сучасного українця до славного гетьмана  Сагайдачного
ІІ група . Написати фанфік « Як козаки потрапили у  сучасну школу»
Х. Заключне слово вчителя
- Хочеться сподіватись, що не переродились на нашій землі захисники волі та долі українського народу. І живий доказ цьому – ви . А закінчити наш урок я хочу мудрим зверненням до молодого поколiння, до вас, хто в май­бутньому буде вершити iсторiю,  словами Василя Симоненка:

Нашої заслуги в тім не бачу,                                               Бо коли закохані в минуле,
Нашої не знаю в тім вини,                                                   Прокуняєм свій великий час,
Що козацьку бунтівливу вдачу                                            Наша лінь нікого не розчулить,
Нам лишили предки з давнини.                                             Слава ж та відмовиться від нас.
Нам і те не добавляє слави,                                                  Спогади, докучливі як нежить,
Що вони од чужеземних сил                                                 Що тій славі принесуть нове?
Заступили землю кучеряву                                                     Тільки тим історія належить,
Горами високими могил.                                                        Хто сьогодні бореться й живе.   

За цією адресою додано презентацію до уроку

1 коментар:

  1. Зараз пишу плаката і є така думка що поставлять 12 балів з літератури

    ВідповістиВидалити