Конспект уроку української літературиБ. Харчук. Казкове і реалістичне в повісті – притчі «Планетник»



Конспект уроку  української літератури( 7  клас )                                                        
Учитель  Досяк С. П.

УРОК  - ДІАЛОГ

 Тема .  Б. Харчук. Казкове і реалістичне в повісті – притчі  «Планетник». Сюжет твору
Мета: ознайомити школярів з життям і творчістю Б. Харчука, опрацьовувати його твір «Планетник», звертаючи увагу на казкове і реалістичне, теперішній і минулий час в повісті-притчі; з'ясувати особливості жанру твору; розви­вати вміння виразного читання з відповідним коментарем, висловлювати власні роздуми про суть людського життя, моральний вибір кожного; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани, любові до творчості Б. Харчу­ка, прагнення робити добро, творити красу; відповідальність за свою справу і свої вчинки.
Тип уроку : засвоєння знань ,умінь , навичок.
Обладнання : портрет письменника , збірки творів
Цілі . Після вивчення цієї теми учні зможуть :
• коментувати сюжет повісті-притчі «Планетник»;
• уміти знаходити в ній казкове і реальне;
• пояснювати термін «повість-притча»;
• складати план характеристики образу Планетника й аналізувати його вчинки;
• визначати роль художніх засобів у творі;
• розмірковувати про суть людського життя, добро, красу, моральний вибір і відповідальність.
Випереджувальне завдання :
·        знати зміст твору ;
·        самостійно з’ясувати елементи казкового;
·        розділитись на три групи і виконати поставлені завдання для груп .
...Щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі.
                                                                                                                                     Б. Харчук

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
v     З'ясування  готовності  учнів до уроку (гра­фічно: nповністю готовий до уроку, pчастково готовий до уроку, q — не готовий до уроку).
II. Актуалізація опорних знань
v     Бесіда за питаннями ( Метод „Кубування”)
Ø      Чим казка відрізняється від інших творів художньої літератури?
Ø      3 якою метою митці слова у своїх творах застосовують казкові еле­менти?          
Ø      Чому опис природи є невід'ємною частиною кожного художнього твору?         
Ø      Яким чином життя людини пов'язано з природою? Чим є природа для кожного із нас?
Ø      На прикладі яких відомих вам художніх творів письменники намага­ються прищепити читачам любов до природи, бережливе ставлення до неї?
Ø      Прокоментуйте народне прислів'я: «Природа одному мама, а другому мачуха».
v     Аналіз епіграфа
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. 
VІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів
— Як ви думаєте, хто такий Планетник?
(Чарівник; той, хто приборкує небесні стихії; дивна, незвичайна, «крилата» людина.)
          У творах Ліни Костенко, з якими ми щойно познайомилися, йшло­ся про «крилатість» людини, про її мрію осягти навколишній світ, зрозуміти його, жити з ним у гармонії. Цю ж тему порушує у своє­му творі «Планетник» і письменник Борис Харчук. «Людина ство­рена з добра і зла, тому вона і добра, і зла, все залежить від її вибо­ру»»— стверджує письменник. «Крилатість» доступна не всім людям. І не завжди такі люди знаходять розуміння серед собі подібних. Але саме завдяки їх мужності, розуму, бажанню пізнати світ, підкорити небо, стихії, «крилатості» й відбувається прогрес людства.



V . Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
v     Слово вчителя
Письменник Борис Харчук (1931—1988) родом із Тернопільщини, з бідної селянської сім'ї. Змалку тягнувся до книжки, таку ж собі об­рав і професію. Спочатку вчився в педінституті, потім на Вищих літе­ратурних курсах у Москві, тривалий час працював журналістом. На­писав багато оповідань, повістей, романів як для дорослих, так і для дітей. Його рідні згадують: «Був дорослим, а в душі залишався ди­тиною. Багато втрачав у житті, та не загубив головного — здатності дивуватися. Світ залишався таємничим і незбагненним. Може, тому так любив дітей».
     В одній зі своїх статей Б. Харчук писав: «Щасливий, неперемож­ний народ, що породжує своїх захисників і оборонців». Сам письмен­ник був одним із захисників свого народу, його свободи, через це де­які твори Харчука не друкували за радянських часів.
       Нині ми маємо змогу ознайомитися з усіма його творами, з усі­ма мріями автора про добро і справедливість у світі, про найвищу його цінність — Людину.                                         
v     Презентація учнями випереджаючих завдань
Завдання , яке отримала група „Біографи” , підготувати цікаву розповідь про життя Б.Харчука Послухайте розповідь про життя і творчість Бориса Харчука. Сформулюйте та запишіть 4—5 запитань до тексту Запропонуйте товаришеві по парті  дати відповіді на ці запитання.

БОРИС ХАРЧУК
Прозаїк. Народився в с. Лозах на Тернопільщині в бідній селянській родині. Змалечку спрагло тягнувся до книжки, що допомагала «відкрити не знаний маленьким селюком світ, загострила його увагу до Слова» (М. Слабошпицький). На далекому хуторі, що самотньо стояв серед полів, разом з телятами, курчатами та кошенятами ріс хлопчик. Його мама й і тато мали багато клопотів по господарству, тому малий здебільшого був сам. Здавалося, сам, а насправді — з усім довколишнім. Все було живе, все мало свою мову. Той хутір був цілою країною: обкопаний ровом, де збиралася весняна вода, біля воріт чатувала варта — старі липи, біля хати добрий дух: розлога яблуня. Щороку бузько приносив у ту країну весну, і щороку збирав у вирій літо» (Донька Бориса Харчука Роксана). 
Вищу освіту здобув у Полтавському педінституті та в Літературному інституті ім.М.Горького. Тривалий час працював журналістом. Автор багатьох книжок, оповідань та повістей, романів «Волинь», «Місяць над майданом» та «Кревняки». У них письменник намагався правдиво розповісти про свій народ, через художнє слово передати його найзаповітнішу мрію про свободу. Через те не всі твори митця в радянські часи друкувалися. Так, повісті «Вишневі ночі», «Мертвий час» у повно­му варіанті з'явилися лише в 90-х роках. Чимало написав і для дітей («Зазимки і весни», «Горохове чудо», «Діана», «Теплий попіл», «Йосип з грошима здачі», «Ой, Морозе, Морозенку», «Шайтана» та ін.).
«Світ для нього залишався таємничим і незбагненним. Може, тому так любив дітей. З ними йому було легко і втікав сум; дозволяв себе смикати за довгого носа, за вуха, гратися в собаку, коли його легенько кусали, в коня, коли на ньому їздили. Закінчувалася гра — і починалася казка про те, що бачило око і чуло вухо - от бджілка: куди летить і як живе, чи щаслива? Бджілка-трудівниця, а метелик — лінько, йому все гульки! Але, гарний! Десь у самого сонця позичив фарби...» (Роксана Харчук).

Ø      Завдання , яке отримала група „ Дослідники ” . Відповісти на питання:
-         Що таке повість - притча ? Чи відповідає твір Б. Харчука «Планетний» даному жанру?

Повість-притча — повість із повчальним змістом, сюжет якої підпорядкований розкриттю й утвердженню певної моралі. У повісті-притчі автор з допомогою алегорії розкриває власні ідеї та думки про найвищі цінності духовного світу людини, нерідко протилежні до панівних у суспільстві уявлень про світ та місце людини у ньому.
Повість — епічний прозовий твір, який характеризується одноймен­ним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.
Притча — коротенький фольклорний або літературний розповідний твір навчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення змісту етичних цінностей буття.

v Робота над твором Б. Харчука «Планетник»
Ø Виразне читання цікавих, на думку учнів, епізодів твору з подальшим їх коментуванням
v             Випереджаюче завдання групи „Літературознавці”
-                    Коротко ознайомте із сюжетом твору .Визначіть  тему , ідею , основну думку твору .

У село Вербівці приїжджає агроном. Йому порадили стати на квартиру до бабусі Олени Булиги. Стара відмовилася брати гроші за квартиру, бо вважала гроші за ніщо. Теплими травневими вечорами бабуся розповідала агроному легенду про Планетника (хлопчика, а потім юнака).
У легенді йдеться мова про часи кріпаччини. Жила жінка з сином, який дуже полюбляв рослинний і тваринний світ. Ставши дорослим, він допомагає матері по господарству, випасає селянську худобу. Хлопець надзвичайно обдарований, працьовитий, допомагає людям.
Випасаючи овець, хлопець зустрічається з дідом Капушем (чарівни­ком). Чарівник повчає хлопця.
Одного року, коли великі зливи, а потім засуха завдали шкоди урожаю, люди звинуватили в тому Планетника (за їх думкою, він знався з нечистою силою), хоча він до цього не був причетним. За це люди прокляли Планетника і вирішили стратити його, звинувачуючи «чародія» за всі біди на землі.
Хлопець в ув'язненні.
     Мати за допомогою квітучого нарцису звільняє сина. Хлопець з благо­словення, матері, перетворившись на вогняну кулю, піднявся у небо.   Наступного дня люди не знайшли Планетника.
Тема: розповідь бабусі агроному про цікаву історію з хлопчиком (Планетником) у часи кріпаччини, порозуміння героя з природою і зневаж­ливе ставлення до свого народу.
Ідея: уславлення доброти, чуйності, щирості, працьовитості, відпові­дальності до справи, яку доручено; засудження зла, підступності, жаги до збагачення, егоїзму.
   Основна думка: а)кожну хвилину свого життя людина; повинна при­свячувати для створення та примноження добра, краси на благо інших; б) «...жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».

v           Завдання для групи „Біографи”
1        . Визначте, на які умовні частини можна поділити твір і складіть план  сюжету.
Ø      Завдання , яке отримала група „ Дослідники”
1 . Дослідити проблематику твору
     Добро і зло;
     відповідальність за справу, яку доручено;
     батьки і діти;
 суть людського життя;
  моральний вибір кожної людини;                              
 яке воно — щастя.
Ø      Завдання групи „Літературознавці”
 1 . Дослідити казкові елементи у творі
 • За наказом хлопчика дощова хмара рушила тушити сосну від по­жежі;
   наявність чаклунства (ворожіння);                                     
   блакитна квітка (лісовий дзвіночок) сама потягнулася до хлопця, коли той хотів її погладити;
   з бузинового куща з'явився дід Капуш, який править світом;
   поведінка діда Капуша («Повів оком в один бік - і квіти перестали цвісти, дерева відхитнулися; повів у другий бік — дикі звірі похова­лися».)
   планетник викликає дощ;
   нарцис розмовляє;
   мати за допомогою нарциса звільнила сина від кайданів, коли, той перебував у в'язниці; хлопець перетворився на вогняну кулю і відлетів у небо.
v           Завдання для групи „Біографи”
2 . Вказати часовий простір твору
*       Теперішній — сучасність.
Приїзд агронома; його квартирування у бабусі; виведення курей за допомогою інкубатора, наявність різноманітної техніки (трактори, репродуктор, який повсякчас працював у бабусиній хаті; електрика).
*       Минулий час — кріпаччина.
       Панство, мати повинна була сплачувати подушне, відпрацьовувати кріпаччину; вбрання героїв, характерне для XVIXVIII століть (камізелька, личаки, каптур, кунтуш).
Ø      Завдання , яке отримала група „ Дослідники”
2 . Вказати елементи народознавства у творі
*        Приказки.                                                                             
    Хліб у поті чола.
     Земля — найпривітніша людська домівка.    
    3 любові й терпіння народжується людина і хліб.
    Природа — наша мати. За гріш не купити маку, за гривню — прав­ди.
*        Народна мудрість.
    Є таке наврочливе око, що його все на світі боїться.
      Всередині рожевий віночок — непорочність зі знаком сонця (квітка нарциса).
*      Чаклунство і звичаї
   відвідування матері з сином знахарки, яка лікувала хлопця тим, що «качала й виливала куряче яйце».
   «Село звинувачувало відьом, нечисту силу: це вони наслали спеку. Зібрався хресний хід, кропили, обходячи поля».
    Люди для того їх і понаставляли, щоб легше було перебути зиму. Мати
внесла в хату снопа, а він водив коляду, стукаючи в замерзлі вікна, про­сячи дозволу славити сонце, яке повернуло до тепла й привело Новий рік. Потім на озері прорубано ополонку — святили воду, а він вийшов із-за пазухи й пускав голубів: вода — на здоров'я, голуби — на щастя, їли кутю... найбільше свято — воскресіння трави...»
v     Завдання групи „Літературознавці”
2  .Знайти народні  прикмети .
*       Прикмети :
   «...Птиці — тлумачать явища природи, а звірі охороняють її. ...Бусли рано відлетіли у вирій, білки полиняли до тепла — це віщувало теплу зиму. ...Осінь відповідає весні — і прикладав осінні дні до весняних, які ще колись настануть».
   «Він пригадав зиму, вираховував, які зимові дні співпадають з літ­німи: виходило — міцні водохрещенські морози відгукнулися спе­кою».
   «Журавлі відлітають у вирій, накурликували йому зі свого прощаль­ного ключа, коли повернуться, а ведмідь, залягаючи в барлогу, спо­віщав своїм ревінням перед зимовою сплячкою, коли прокинеться. І зайці приплигували обгризати щепи, та він виносив їм сіно, щоб не псували молодняка, залишали пучки своєї шерсті, як знак, коли вони перший раз окотяться. Одначе головне віщували сонце, місяць і зорі...»
   «...Зима без снігу — рік без хліба».
v     Обмін враженнями, евристична бесіда.
  Чи таким ви уявляли собі кінець історії Планетника? Якщо ні , то яким?
  У чому, за автором і його героями, найвища радість людини?
  Чи відкрив усі секрети Планетника його вчитель? Яку науку він йому залишав? (Думати.)
  Про що мріяв Планетник, дивлячись на небо, на хмари?
  Чому люди спочатку поважали Планетника, зверталися до нього за допомогою, вірили йому, а потім кидали в нього каміння  і  хотіли спалити? Чи відомі вам подібні випадки з інших творів , з  історії?
v     Обговорення змісту частини твору, коли агроном оселяється у бабусі (теперішній час твору) за питаннями:
   Яким чином агроном спинився у селі Верхівці та в Олени Булиги? («...Перекинули агрономувати під Славуту, де й порадили стати на квар­тиру до...»)
   Опишіть зовнішність Олени Булиги, посилаючись на текст твору. («...У зсунутій на потилицю хустині, в камізельці, сиділа на дубовому порозі, спустивши ноги в шкарбунах на зачовганий камінь, і дивилася в небо»)
   Через що бабуся спочатку не хотіла приймати квартиранта? («Так у мене нема корови. ... Товчу і товчу вермішель з плавленим сиром, а вам же треба і молочка, і...»)
   Яким було помешкання літньої жінки? («...Веранда, кухня, спаль­ня скрізь прибрано, чисто. В світлиці на вікнах, на столі квіти, на застеленому дивані горою вишиті рушники, подушки. Пахне зіллям. Нема кому смітити, вносити нелад»)
   За якої умови бабуся пустила до себе агронома на квартиру? («Мені б живе слово, бо я говорю зі всім на світі й сама з собою. Живіть, може, мене поховаєте...»)
   Що вам відомо про минуле бабусі? («Колись боялась проспати на­ряд... невгамовна, працьовита змолоду, вона залишалася непосидючою, чепурною й охайною на старість»)
   Що свідчить про працьовитість Олени Булиги? («Стара до пізньої пори, аж до заходу сонця, поралася в городі. Вставала ще до сигналу мого самоскида, будила мене й уже була зарошена: від неї віяло кропом, морквою, петрушкою і прозорим світанком»)
   Чому Б. Харчук світ називає чарівним? («На Україні скрізь є такі неви­мовно дивовижні місця, які полонять своєю красою, так і підмиває, так і хочеться гукнути самій природі — годі, зупинися, нічого красивішого більше не треба...»)
   Як душевна доброта, працьовитість Олени Булиги пов'язана з при­родою?
   Для чого бабуся щовечора розповідала квартиранту легенду про Планетника?
VІ . Закріплення вивченого матеріалу 
v     Проведення тестового опитування
1.     За фахом квартирант, який оселився в Олени Булиги:                                                     а) учитель; б) тесля; в) агроном.
2.     Біля хати бабусі цвіла:                                                          а) вишня; б) слива; в) липа.
3.     Ввечері літня жінка спостерігала, як:                                                                           а) метелики кружляли навколо ліхтарика;
 б) між зорями летів супутник; в) кіт полював на горобців.
4.     У приміщенні хати, де жила Олена Булига, пахло: 
     а) ліками; б) зіллям; в) квітами.
5.     Визначаючи обсяг плати за квартирування, бабуся висловлювалася:
а)       «За гріш не купити маку, а за гривню — правди»;
б)      «За гроші не купиш не батька, ні матері, ні родини»;
в)      «Нащо нам гроші, коли ми й самі хороші!»
6.   У магазині агроном-квартирант купував:
а) ковбасу і цукерки; б) хліб і згущене молоко; в) сметану і печиво.
7.   Протягом дня стара:                                               
а) доглядала сусіднє немовля; б) в'язала або шила; в) поралася в городі.
8.     Тваринне господарство Олени Булиги складалося з:
    а) собаки та кози; б) курей та кота; в) качок і гусей.
9.     З двору, де жила бабуся, можна було спостерігати за бурхливою річкою:   
   а) Самара; б) Вілія; в) Тінул.
10.  Олена Булига розповідала своєму квартиранту легенду про Планетника:
а) травневими вечорами; б) під час обіду;
в) коли поралася біля печі, готуючи йому сніданок.
11.  Хата літньої жінки стояла:
а) під горою; б) неподалік від озера; в) біля лісу з червоного сосняку.
12.  Характеризуючи бабусю, про неї можна сказати, що вона:
а) мовчазна; б) легковажна; в) працьовита.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
v     Робота на картках( завдання для роботи у групах)
Картка 1
1. Що мала на увазі Олена Булига, коли сказала: «Небо нам усе дарує...» Свої міркування обґрунтуйте, посилаючись на власний досвід і спо­стереження. . 
2. Чому автор твору вважає, що бабуся була невід'ємною частиною всього краєвиду? Відповідь обґрунтуйте.
Картка 2
1.     Чим пояснити байдуже ставлення Олени Булиги до грошей? Чому вона їх вважала «просто за ніщо»? Як це характеризує героїню?
Як зрозуміти прислів'я: «За гріш не купиш маку, а за гривню правди»? Чи згодні ви з цим? Відповідь вмотивуйте
Картка № 3
1.    Дослідіть, як письменник ставиться до бабусі. Свої спостереження вмотивуйте, посилаючись на факти з твору.                                                                         
2.    З якою метою, на ваш погляд, автор у творі так докладно описує місцевість, красу природи навколо помешкання Олени Булиги? Відповідаючи, застосовуйте приклади .


v     Гра „ Знайди пару”( встановлення відповідності між художніми засобами)
-   Який вислів до якого художнього засобу відноситься.( На картках слова  :
Стримана, лагідна, мовчазна (душа) .Трава шелестить, гомонить, пах­не, милує .Шелестіла, як сухе листя на тому  дубі; мовби чорний-пречорний  бугай .Візок дитинства не котився з гори, а під гору...Вгорі заклекотіло, загуло. Хмара зворохобилася, заклубувала...Травиця, хмарки, торбинка, оченята .Хмарище   — Туди і йди! Посувайсь!  Згрубілі слова . Епітети .  Ласкаво-пестливі слова . Окличні речення . Порівняння  .Метафора .Синоніми.
Розшифрувати малюнок, зробле­ний на основі повісті-притчі «Планетник»

Відповідь.
  Дід Капуш сказав Планетникові: «Шукай пізнання у трьох коренях — у землі, з якої піднявся, у небі, до якого прагнеш, і у самому собі, у своїй душі».
VIІ Підсумок уроку
v     Укладання переліку питань , що виникли під час обговорення твору .(Кожен учень готує одне питання до героя твору , а друге – до себе ( на листочку , який передає вчителеві) ).
v     Рольова гра
     Уяви себе у ролі Планетника( на роль Планетника взяти учня , який був най-активнішим під час уроку) . Учні класу задають питання героєві тору . Учень - Планетник відповідає на поставлені запитання . Опісля задає питання учням класу , користуючись листочками , які заповнили учні .
VIIІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
ІХ . Домашнє завдання
 Підготувати малюнок до повісті та скласти усний міні-твір на тему «Чи хотів би я бути Планетником».

Немає коментарів:

Дописати коментар