Конспект уроку української літератури А.Чайковський "За сестрою"

Конспект уроку  української літератури( 7  клас )                                                        

Учитель  Досяк С. П.

Тема .   А. Чайковський. Повість «За сестрою». Коротко про митця. Відтворення  історичних подій з позиції гуманізму .

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника; опрацювати зміст повісті; аналізувати  вчинки героїв та визначити жанрові ознаки твору; розвивати вміння обстоювати власну думку; виховувати в учнів загальнолюдські цінності: патріотизм, любов до рідної землі.

Тип уроку : вивчення нового матеріалу

Обладнання: текст повісті; картки для групової роботи; портрети та репродукції картин, презентація.

Епіграфи:

Тільки тим історія належить,

Хто сьогодні бореться й живе.

                                         В. Симоненко

Нашої заслуги в тім не бачу,

Нашої не знаю в тім вини,

Що козацьку бунтівливу вдачу

Нам лишили предки з давнини.

                                         В. Симоненко

Хід уроку

І. Організаційний момент

o                  Звучить козацький марш.

1.З’ясування  емоційного стану ,  готовності учнів до уроку  ( технологія  „Світлофор”).

    - Вітаю Вас на сьогоднішньому уроці позакласного читання літератури рідного краю

      Який у вас настрій ? Чи готові ви до уроку ? Прошу за допомогою сигнальних карток вказати  готовність до уроку

2. Оголошення теми уроку , запис її в зошитах.

       Кожен край, його земля і небеса, сонце і води, ліси і трави, що на тій землі виростають і тими водами напуваються , мають свою неповторну красу, вдачу і долю. Рідний край... Починається він від батьківського порогу, стежини, тополі стрункої біля воріт, із барвінку, який ніжно стелиться в садочку. А ще з прадавніх коренів твого роду. Це маленька батьківщина кожної людини. Моє село Кульчиці – частинка України . Люди кажуть  , що старезні липи , які ростуть біля церкви на валах посаджені ще гетьманом Сагайдачним .  У нашому селі донині вирує дух козацтва .

         Тема сьогоднішнього уроку : А. Чайковський. Повість «За сестрою». Коротко про митця. Відтворення  історичних подій з позиції гуманізму

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

       1. Зустріч з літературним персонажем

        Згадаймо ті далекі, але славні та водночас трагічні для України часи, коли козацька звитяга гриміла, а лицарські чесноти та оборона краян були обов’язком кожного.

— До нас на урок проситься гість. Але він зайде тільки тоді, коли ви відгадаєте, хто це.

1. «Він ходив з хлопцями колядувати, ковзався на санках, а тепер і не знає, коли свята».

2. «У нього забилося серце, коли почув наказ».

3. «Був тямущий, і татари не могли надивуватись…»

— Правильно. Це Павлусь. Запрошуємо гостя до класу. (Заходить одягнутий козаком учень.)

§        Зустріч з романтичним героєм.

Учень. Павле! А чому ти вирішив стати козаком?

Павлусь. А як інакше? Усі в нашій родині козаками були! То невже я гірший? Мене дідусь всього козацького ремесла навчив, а я навчив сестру.

Учень. Як ти зумів втекти від Сулеймана?

Павлусь. Я довго і повільно готувався до втечі. Був слухняним, всім служив охоче, тому ніхто й не запідозрив, що я збираюся втекти.

Учень. Чи було тобі страшно?

Павлусь. Було. Коли татари напали на село. Я думав собі про таких, що їх ніхто перемогти не зможе.

Учень. Ти змінив свою думку?

Павлусь. То не я змінив. Мене земляк Остап навчив. Він сказав, що з татарами треба хитрувати, низько кланятись, вдавати покірного. Тому я дійсно думаю, що де не можна взяти силою, треба брати розумом.

Учень. Про що ти мрієш?

Павлусь. Мрію про те, аби стати славним козаком, коли підросту.

Учень. А ти не хотів лишитися у татар?

Павлусь. Та Боже борони! Я думав повернутися до татар з козаками, як виросту. Помститися за сестру, за маму, за дідуся, за всі кривди нашого народу...

   2. Цілі уроку

           Напередодні уроку ви розділились на три коші: „ Літературознавці ” , „ Історики ”  ,”Актори і режисери” . У кожнім коші  працюють  кошові і  джури-експерти , завдання яких визначити найактивнішого учня на уроці.

        3. Усвідомлення  особистих очікувань від уроку  

     - Щоразу , йдучи на урок, ви окреслюєте для себе коло завдань , які прагнете вирішити. Ознайомтесь із запропонованими цілями й узгодьте їх із власними. Доповніть їх варіантами „очікувань” Свої побажання покладіть у гаманець очікуваних знань. (На дошці прикріплений гаманець.)Побажаю всім козацької наснаги , кмітливості і мудрості.

         4. Ознайомлення з епіграфами  уроку

Щоб правильно орієнтуватися  в житті , щоб бути  освіченою людиною , треба вивчати минуле свого народу , його історію. Саме про це говорять слова , які є епіграфом нашого уроку.Як ви розумієте їхній зміст?

Тільки тим історія належить,

Хто сьогодні бореться й живе.

                                         В. Симоненко

Нашої заслуги в тім не бачу,

Нашої не знаю в тім вини,

Що козацьку бунтівливу вдачу

Нам лишили предки з давнини.

                                         В. Симоненко

     

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.     Уведення учнів у світ митця (розповідь учнів про життя автора та його твір).

Одним із випереджаючих завдань кожного коша було підготувати розповідь про письменника .

·       Слово першому кошовому ( кіш „Актори і режисери”)

- Щоб більше дізнатись про життя і творчість Андрія Чайковського ми запропонуємо вам здійснити уявну мандрівку , а ще пригадайте нашу екскурсію у музей „Бойківщина”. Саме тут  у червні 2008 року ми чули захоплюючу розповідь про нашого земляка письменника Андрія Яковича Чайковського. Сьогодні вашим гідом буду я  ...( П І ) . Пам’ятник Андрієві Чайковському  відкрито 24 серпня 1994р. перед музеєм  „Бойківщина" на пл. А. Чайковського. Кам’яна скульптура роботи   Петра  Дзиндри .  

- Кінець 19початок 20 століття у Західній Україні слід характеризувати як добу національного відродження. Саме на той час припадає діяльність цілої кагорти видатних самбірчан , виплеканих просвітою, саме вони були інтелектуальною і патріотичною силою , що активно включилися у творення української державності. Серед них і Андрій Чайковський. Зверніть увагу на світлини , де зображено Самбір кінця 19 початку 20 століття.

-У Самборі 15 травня 1857 року в родині дрібного урядовця народився Андрій Чайковський . Рано осиротів і виховувався у своїх родичів у селі Гординя. Зростав він серед людей працьовитих і співучих , жадібно вбирав у себе казки , легенди , оповіді про минулі часи , прислухався до пісень. Справжньою „енциклопедією” для нього була рідна бабуся , яка пам’ятала ще наполеонівські війни. Про своє дитинство і вдачу письменник писав у автобіографії6”У мене від дитинства була мрійлива , вразлива , поетична вдача. Де б я не ішов – усе мої думки літають кудись у безвість , мені все бажається чогось незвичного” .Бабуся навчила хлопчика читати  польського букваря .Початкової освіти він не кінчав , а склав іспити приватно. Домашню науку походив з дяком –учителем Теодором Присташем.

- Впродовж 1869-1877 років навчався у Самбірській гімназії . Тут відчув, які мізерні його знання української мови та літератури. Роздобути твори українських письменників , праці з історії України у Самборі було нелегко . Лише у 5 класі вперше побачив „Кобзар” . До гімназистів-українців учителі ставилися упереджено, а мову українську та літературу зневажали. Тому Чайковський з друзями організували таємний український гурток. Його зацікавило історичне минуле України, пробує писати. Незабутньою подією стала зустріч у січні 1875 року з Іваном Франком.

- Гімназію закінчив у 1877 р. і вступив на філософський факультет Львівського університету. Провчився всього 1 рік, бо не мав чим заплатити за навчання. Далі —служба в армії, а потім письменник повернувся до університету, але вже на юридичний факультет. Вчиться дуже добре і стає організатором студентського гуртка «Кружка правників». Мене вразило те, що на навчання Андрій Якович заробляв приватними уроками та працею у товаристві «Просвіта». Але знову довелось зробити перерву у навчанні, бо його призвали в австрійську армію .Коли повернувся з війни, влаштувався адвокатом у Львові. Потім переїхав на Тернопільщину, у Бережани, де відкрив адвокатську контору. Хочу підкреслити, що він брався за безнадійні справи, рятував десятки селян від тюрми та штрафів. Його навіть звали «хлопським адвокатом».

- Адвокатство займало дуже багато часу, але, крім того, він вів громадську роботу в Українськім педтоваристві , працював у «Просвіті», організував хор, сам грав ролі і декламував. На цих світлина Андрій Чайковський в оточенні друзів під час святкування 25-річної діяльності Франка. Тут і Михайло Грушевський , Богдан Лепкий , Іван Труш , Осип Маковей , Ольга Кобилянська.

- Не дивлячись на велику літературну , адвокатську і громадську працю , письменник знаходив час і для дітей,  а їх у нього було семеро. Непогано грав на гітарі  і співав. Син Микола згадував , як влаштовували домашні концерт. У музеї „Бойківщина” є родовідне дерево Андрія Чайковського і його дружини Наталії Гладилович .Ось його зображення .

- На початку Першої світової війни організовує легіон українського Січового стрілецтва в Самборі. З листопада 1918 року по травень 1919року Андрій Чайковський обіймав посаду повітового комісара ЗУНР у Самборі.  Він очолював  українську адміністрацію в Самбірському повіті.  На пл.Ринок, 1 (Ратуша). 2 червня 1991р. відкрито таблицю  з барельєфом письменника Андрія Чайковського. На таблиці написано :"З 01.11.1918 по 13.05.1919р. Андрій Чайковський працював повітовим комісаром  ЗУНР Самбірщини .

- Опинившись в Коломиї  пригнічений ліквідацією ЗУНР Чайковський продовжує просвітницьку діяльність , захищає українців від польської окупаційної влади , більшість судів виграє .

- В 1935 році Чайковський помер і похований у місті Коломия. На будинку , де жив Андрій Чайковський встановлено пам’ятний знак .

·       Слово другому  кошовому ( кіш „Літературознавці ”)

- Наш кіш одержав завдання проаналізувати тематику творів Чайковського.

- Літературна діяльність письменника розпочалась у 1888році , коли у народовській газеті „Діло” з’явилися його статті. Андрій Чайковський швидко здобув славу всеукраїнського письменника. Він глибоко знав сучасне йому життя і написав низку творів з життя так званої „ходачкової” шляхти , які принесли йому велику популярність це „Олюнька” , „В чужім гнізді” , „Малолітній” , „ З ласки родини”. Не тільки твори селянської тематики , повісті про інтелігенцію , а й численні твори на історичну тематику були підготовчою роботою до написання історичного роману „Сагайдачний”.

Серед творів написаних на матеріалі історії козаччини „Козацька помста”, „На уходах” , повість , яку ми вивчали, „За сестрою” , „З татарської неволі” , „Богданко”. Колись ці твори були забороненими , бо пробуджували національну свідомість , а сьогодні видаються і ми маємо змогу їх прочитати . Деякі з них на нашій виставці.

·       Слово третьому  кошовому ( кіш „Історики ”)

- Наш кіш одержав завдання дослідити історію написання творів на історичну тематику.

- Новим пам’ятником творчості письменника був художньо-історичний жанр. Сам Чайковський писав: „ Я поклав за ціль свого життя переповісти нашу історію з козацького періоду і тим заповнити цю прогалини в нашій літературі. До того часу мало хто за це брався”. Опрацювання величезного архівного матеріалу з доби козаччини дало можливість написати твори на історичну тематику .

2. Усна рефлексія ( експерти  визначають рівень активності учнів на уроці , учні  кожної групи висловлюють думки )

 -   Дякуємо кошовим . Просимо до роботи  джурів-експертів .

-   Які думки відносно почутого виникли у вас ?

 а) Я дізнався 

б) Я зрозумів...

в) Я відчув

— Яку мету письменник ставив перед собою? (Пробудити національну пам’ять.)

— А що ж то за народ ті козаки?

   3.  Історична довідка про Запорозьку Січ

§        Січ — то простора площа на острові Хортиця. Довкола площі були побудовані хатки, так звані «коші» або «курені». Посередині січі стояла невелика церква Св. Покрови, знадвору дуже скромна, а всередині повна золота й срібла, бо козаки були дуже побожні й дуже дбали про свою церкву.  На Січі суворо дотримувались звичаїв, а хто хотів стати козаком, мусів 3 роки служити в старого козака за джуру. Коли ж молодик умів орудувати зброєю, то сам ставав козаком і теж отримував зброю: рушницю, шаблю, спис, лук і стріли. Жінок на Січі не було. За це карали на смерть. Якщо  козак був одруженим, то жінка й діти жили десь на селі. Там само жив і козак, як не було війни. Січове військо ділилося на полки по 500 людей. Січчю командував кошовий (його звали батьком-кошовим), якого вибирали на спільній раді. Під час бою у козаків була своя тактика: невеликий кінний загін удава, ніби він тікає, а насправді заманював у такий спосіб ворога у пастку, після цього з двох флангів била піхота, і битва завершувалася перемогою козаків. Коли нападали вороги у степу, то козаки колом складали вози, обкопували валом й оборонялися. Ворог  не міг здобути тої твердині. Славне козацьке — запорізьке військо жило так від  1500 до майже 1800 року. 300 літ обороняло Україну від ворогів. Відвага й хоробрість козаків були відомі всій Європі.

4. Опрацювання літературознавчих термінів

       Дійсно, багато митців намагалися відродити національну пам’ять, вплинути на своїх сучасників, змальовуючи яскраві приклади мужності, відваги, волелюбності і патріотизму наших предків. А ви вивчали такі твори? (Відповіді учнів.)

1) Давайте пригадаємо, що таке повість.

2) Чим відрізняється повість від оповідання?

3) Які бувають жанрові різновиди повісті?

Сьогодні ми розпочнемо знайомство із ще однією повістю — героїко-романтичною.

            Героїко-романтична повість — це епічний твір середнього розміру, в якому ідеальний, духовно багатий герой (чи кілька героїв) намагається вступити у боротьбу за справедливість, правду і прагне це довести на прикладі конкретних вчинків та справ.

            Романтичний герой — це непересічна особистість, яка діє в незвичайних обставинах; героєві властиві яскраві  почуття, безстрашність, гостра реакція на спричинену  кривду.

 Удома ви прочитали твір. Як ви вважаєте,  кого можна назвати романтичним героєм?

Учитель. Хто з персонажів повісті «За сестрою», крім  Павлуся, теж має риси романтичного героя?

5. « Заморочки з шапки»

— Кому належать ці слова: «Вся та погань татарська. Чого вони нас зачіпають, мордують? Хіба ми їм заважаємо?»?

— Де було звичайне місце зустрічі козаків у степу?

— Що знайшов Семен у сідлі хлопчикового коня?

— Чому козаки брали з собою вісімдесятилітнього діда  Панаса?

— Як Семен Непорадний упіймав татарина?

— Скільки років було Ганнусі?

— Хто взяв у полон Павлуся?

— Чому Павлусь радів, що потрапив до татар-крамарів?

— Як звати Павлусевого брата?

— Про кого ці слова: «Їх стіжкуваті шапки і догори вовною обернені кожухи надавали їм такого страшного вигляду, що, дивлячись на них, кров замерзала  в жилах»?

6. Робота з текстом повісті

- Знайдіть у тексті повісті фрагменти, де зображено Павлуся?

 Навіть вороги хотіли б таких сміливих героїв,як Павлусь.

— Чи є у творі герої, що зреклися своєї віри?(Зачитайте «Я його...»)

—   Як ви ставитесь до таких людей?

—    Яка, на вашу думку, тема твору?

—    А основна думка?

—    А як ви вважаєте, який з епізодів найкраще відбиває основну ідею повісті?

У нас є можливість перевірити правильність  ваших думок.

         Тема: відтворення страшних картин поневолення  татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який проявляє неабияку мужність,  наполегливість, старанність, кмітливість для  рятування своєї сестри з татарського полону.

          Ідея: уславлення козаків-оборонців рідної землі, Павлуся — відважного лицаря, їх благородства, відповідальності, мужності; засудження татар та українців-зрадників.

          Основна думка: тільки любов до рідної землі, батьківської домівки, тільки сила волі, цілеспрямованість,дружня завзятість допоможе подолати будь-якого  ворога заради щастя, радості, миру в кожній українській оселі.

Проблематика повісті:

• батьки і діти;

• життя і смерть;

• радість і трагедія;

• відповідальність і безпечність;

• вірність і зрада;

• добро і зло;

• щирість і хитрість, улесливість, підступність.

- Діти, а чи зміг би наш романтичний герой зректися своєї віри і Батьківщини?(Як про це сказано у творі ).

IV Систематизація вивченого

1. Гра «Мозаїка» .

Встановіть послідовність подій у творі

2 .  Конкурс-гра

1.     Як звали батька головного героя повісті? (Степан)

2.     Як звали головного героя повісті? (Павлусь)

3.     Хто напав на село? (Татари)

4.     Що влучило в головного героя, коли той тікав степом? (Стріла)

5.     Хто передчував небезпеку найпершим? (Дід)

6.     Коли напали вороги на село? (Вночі)

7.     Тварина, завдяки якій головному герою вдалося від нападників? (Кінь)

8.     Назва села, де жила родина Судаків. (Спасівка)

9.     Ім’я полоненого татарина. (Гусейн)

10. Дружина Степана Судака. (Палажка)

11. За допомогою чого Непорадний захопив татарина? (Аркана)

12. Музичний інструмент, яким володів дід Панас. (Бандура)

13. Не скачи у воду, як не знаєш... (Броду)

14. Герой, який перебував серед козацтва і знав татарську мову. (Панас)

15. Прізвище козацького ватажка. (Недоля)

16. Ім’я сестри головного героя повісті. (Гануся)

17. Хто продав головного героя татарам-купцям? (Харциз)

18. Засіб, на якому татари перевозили награбоване майно. (Віз)

19. Зброя, яку козаки використовували під час бою з татарами. (Шабля)

20. Командир татар. (Мустафа)

21. Прізвище одного з козацьких ватажків. (Тріска)

22. Час, який обрали козаки для атаки на татар.(Полудень)

 3. Самооцінювання .

V. Домашнє завдання

1. Скласти сюжетний ланцюжок твору.

2. Підготуватись до міні-диспуту «Проблема вибору  людини у вирішальній ситуації».

VІ. Підсумок уроку

1. Які епізоди твору вас найбільше вразили, що вам  запам’яталось?

2. Чого ви навчились на уроці?

3. Що вам сподобалось найбільше?

4. Чи досягнули ми поставленої мети?


За цією адресою додано презентацію до уроку
https://docs.google.com/presentation/d/16zdbtFh9kn7ivnZ8JOA_VwRzL-hAJ6Z3f6ldWX5bCwc/edit#slide=id.p3